13.08.2020

Автор: В'ячеслав Халанський

Опубліковано: logincasino.com.ua

Що таке лудоманія?

Лудоманія, або ігрова залежність – така форма розладу, яка складається з частих повторювальних епізодах азартної гри і руйнівним чином впливає на соціальні, професійні, матеріальні та сімейні цінності й обов'язки. Варто не забувати, що мова йде про хворобу. Всесвітня огранізація охорони здоров'я визначає лудоманію як розлад патологічного потягу до азартних ігор (F63).

Чому залежність одного гравця – це проблема усієї родини?

Ми соціальні створіння і пов'язані між собою. Якщо людина має ігрову залежність, це обов'язково буде впливати на найближче оточення. Брехня і стрес – постійні супутники залежних від ігор. Тому геймер може обманювати, щоб брати гроші на ігру у близьких. Також в родинах гравців вищий процент розлучень, проблем на роботі, депресій, спроб суїциду, наркотичної залежності.

Які симптоми лудоманії? 

Про залежність можна казати, якщо людина грає протягом року і співпадають мінімум чотири з описаних нижче симптоми: 

1. Поглиненість грою. Настрій різко міняється при відриві від гри. Агресія, пригніченість, депресія.
2. Пропадає бажання спілкуватися з іншими людьми, інтерес звужується до одного-двох видів діяльності. Наприкла, гра та дівчина, або просто гра. 
3. Трудно прийняти звичайну реальність, вона здається нудною.
4. Лудоман переживає емоційну захищеність і впевненість лише під час гри.
5. Гравець впевнений, що точно знає секрет виграшу.
6. Мотив гри завжди благородний для лудомана, і він же слугує виправданням. Допомогти родині, віддати борги... Але за цим стоїть психологічна залежність.
7. Гравець знає, куди витратить гроші після виграшу.
8. Заробляння грошей на роботі викликає сильне напруження. Грошей хочеться отримати багато і швидко.
9. Відчуття ейфорії при думці про  гру і від самої гри.
10. Час не контролюється.

Легалізація азартних игор – як зробити це правильно?

1. Необхідно створювати психологічні служби підтримки як в міжнародних організаціях. Ось що кажуть представники найкрупнішої канадської ігрової компанії The Stars Group: «Ми розповідаємо усім клієнтам про небезпеку азартних ігор і даємо їм контроль над тим, як вони грають. Ми просуваємо безплатні інструменти, аби допомогти клієнтам визначити і знизити ризик, а також звернутися за допомогою або до наших спеціалістів, або до інших організацій».

2. Потрібно регулювати рекламу. В Грузії почали змінювати законодавство, оскільки, на думку суспільства, засилля реклами спровокувало сплеск паталогічного гемблінгу.

3. Стандарти ігрових асоціацій включають боротьбу з лудоманією (дивіться The National Center for Responsible Gaming і American Gaming Association). Ми часто бачимо  рекламу, в якій пропонують зіграти в гру, але на противагу цьому майже немає реклами психологічної допомоги гравцям. Необхідно належним чином формувати обізнаність населення про наслідки азартних ігор.

Для прикладу я перерахую деякі організації, які допомагають гравцям і членам їхніх сімей, а також інформують суспільство про небезпеку залежності від азартних ігор:

• Gamblers Anonymous (заснована 1957 року);
• Gam-Anon International (1968);
• Національна рада проблемних азартних ігор (1972);
• Risk Education for Athletes Program (1972);
• Національна коаліція проти легалізації азартних ігор (Том Грей, Джозеф А. Дан);
• National Center for Responsible Gaming (1996);
• GamCare (1997).

4. Застосовувати міжнародні стандарти і досвід в Україні потрібно, враховуючи наш економічний і соціальний контекст.

5. Дбати про психічне здоров'я населення. Це головна мета, особливо коли ми кажемо про лудоманію. Також важливо почати р обити наукові дослідження саме в Україні. Вони формують напрям і ефективність допомоги геймерам, лікування, показують вплив реклами на психіку.

Чи можна вважати лутбокси (віртуальні предмети в комп'ютерних і мобільних іграх з випадковими предметами – здобиччю) гемблінгом для неповнолітніх?

Ми повинні відштовхуватися від критеріїв паталогічного потягу до азартних ігор. Згідно Міжнародної класифікації хвороб (F63.0) суть розладу заключається в частих повторюваних епізодах азартної гри, які домінують в житті клієнта (підліток це чи доросла людина) на шкоду соціальним, професійним (або учбовим), сімейним цінностям і обов'язкам. Це критерій. Якщо у підлітка відбувається редукція соціальних контактів та інтересів, з'являються такі психічні прояви, як агресія, сум, переживання самотності, тоді це привід казати про залежність. 

Враховуючи те, що в лутбоксі є елемент випадкової винагороди – це завжди буде викликати елемент залежності. Дослідження підтверджують, що саме випадковий виграш стимулює систему винагороди мозку. Варто зазначити, що лутбокси можуть бути різними: від безплатних до платних. Останні наукові дослідження встановлюють кореляцію між платними іграми з лутбоксами як азартною грою. Також дослідження 1155 підлітків показує важливість того, аби обмежити легалізацію подібних ігор.